Не виєш. Мовчиш. Зализуєш рани наосліп.
В гудках телефонних німують розкуті вітри…
Все просто. Ти знаєш, насправді у світі все просто.
Є тиша. Є ти. Є тисячі тих, що не ти…
Не виєш. Болить від того, що виєш, сильніше.
Висмалюєш біль цигарковим вогником в ніч…
Насправді, все просто. Ніщо в цьому світі не вічне…
Є тиша. Є ти. Є очі зустрічних облич…
Не виєш. Мовчиш. Так зручно і затишно трохи.
Ніхто не скубне. Не висмикне з серцем з грудей.
Насправді все просто. Є дім і чотири дороги…
Є тиша. Є ти. Є тисячі тих, що – ніде…
(фото з сайту: https://bdzhola.com/news/koli-i-chomu-ne-mozhna-divitisja-u-vikno-pogani-prikmeti)
pochapska 